Ausstellung
gestures of archiving
Andrii Dostliev, Olia Fedorova, Thomas Heise, Nikita Kadan, Eduardo Molinari, Isabel Peterhans, Simone Schönett, Esther Strauß, Miriam Visaczki & Claire Waffel
-
Ein Archiv ist immer eine Form von Speicher, eine Form von Bewahrung, eine Form von Ordnung und Strukturierung, eine Form von Erinnern.
Archive gestalten unsere Gegenwart. Sie sind Orte des Wissens, die Machtverhältnisse fortschreiben, sie formen unser kollektives Gedächtnis.
…
Mitten auf einer Wiese zwischen Schwaz und Buch (Tirol) wird 1944 ein NS Zwangsarbeiterlager errichtet. Im nahegelegenen Bergwerk müssen die dort untergebrachten Menschen unter qualvollen Bedingungen für die Rüstungsindustrie der Nazionalsozialist:innen unter Tage arbeiten. Viele von ihnen sterben.
Nach dem Krieg wird dieses Gebiet der französischen Besatzungszone zugesprochen und aus dem NS Zwangsarbeiterlager wird ein Entnazifizierungslager – benannt in Erinnerung an einen kleinen Ort in Frankreich, Oradour-sur-Glane, der 1944 von der SS Panzerdivision „Das Reich“ zerstört wird und dessen Bewohner:innen grausam ermordet werden.
Im Entnazifizierungslager Oradour werden in Schwaz u.a. ranghöhere Nazionalsozialisten inhaftiert. Viele aus der unmittelbaren Umgebung.
1948 wird aus dem Entnazifizierungslager Oradour „St. Margarethen“, ein Flüchtlingslager für überwiegend aus Mittel-, Ost-, und Südeuropa Vertriebene.
Ab 1954 werden die Baracken bis in die 1980er-Jahre als Wohnunterkünfte für die armutsbetroffene Bevölkerung aus Schwaz und Umgebung genutzt. Die letzten Baracken werden in den späten 1980ern abgerissen.
Heute gibt es neben der kitschig anmutenden landschaftlichen Kulisse, als wäre sie einem Tiroler Tourismusprospekt entnommen, nicht viel, was an die Geschichte dieses Ortes erinnert.
2015 errichtet die Stadt Schwaz eine rostbraune Stele mit dem ausgeschnittenen Namen „Oradour“.
Mit dieser spezifischen Benennung der Stele laufen wir Gefahr, die hiesigen Gräueltaten zu verlagern, weg zu transportieren, in die Ferne, nach Oradour-sur-Glane. Wir richten wie von selbst unseren Blick nach Frankreich, auf diesen Ort der Opfer, und verschließen die Augen vor einem Ort der Täter:innen im Hier.
„Oradour“ kann stellvertretend für zahlreiche Orte und Geschehnisse dieser Welt stehen. Es wirft die Frage auf, an was wir uns erinnern wollen? Was ist sichtbar und was nicht? Wie kommt man von Erinnerungsarbeit zur politischen Imagination und von der Imagination zum politischen Handeln? Wofür übernehmen wir Verantwortung oder besser gesagt: Für welche Geschichte wollen wir haften? [1]
…
Ein wesentlicher Aspekt der Ausstellung gestures of archiving ist es, eine Verbindung zwischen künstlerischer Praxis und Forschung in einem internationalen Kontext und lokalen Fragestellungen hinsichtlich der Erinnerungskultur zu schaffen.
Die eingeladenen Künstler:innen Andrii Dostliev (UKR), Olia Fedorova (UKR), Thomas Heise (DEU), Nikita Kadan (UKR), Eduardo Molinari (ARG), Isabel Peterhans (CHE) und Simone Schönett (AUT), Esther Strauß (AUT), Miriam Visaczki (DEU) und Claire Waffel (DEU) zeigen in ihren Arbeiten unterschiedliche Ansätze und Methoden, die sich mit Formen von Erinnerungskultur, Geschichte, Politik und Territorium beschäftigen.
Sie erzählen eine plurale Geschichte mit verschiedenen sozialen, kulturellen und politischen Kontexten und spannen dabei den Bogen von lokaler Vergangenheitsbewältigung, der Suche nach Anerkennung, verschiedenen diktatorischen Systemen dieser Welt bis hin zum aktuellen Krieg in der Ukraine und geben damit einen Einblick in brennende Fragen unserer Zeit.
[1] Vgl. Arye Wachsmuth: Tirol: Fehlendes Geschichtsbewusstsein, 19.9.2022, https://www.derstandard.at/ story/2000139202165/tirol-fehlendes-geschichtsbewusstsein (zuletzt aufgerufen am 25.09.2023)
Kuratiert von Nadja Ayoub und Iryna Kurhanska
In Kooperation mit dem Jenischen Archiv (ein Projekt der Initiative Minderheiten Tirol) und dem Office Ukraine Innsbruck.
Diese Ausstellung ist ein Teil des Kooperationsprojektes „Memories of Memories“ der Tiroler Landesmuseen mit den Klangspuren Schwaz, dem Kunstraum Schwaz, dem Museum der Völker, dem Rabalderhaus, dem Toni Knapp Haus und dem Stadtarchiv Schwaz sowie in Innsbruck mit dem Institut für Gestaltung der Fakultät für Architektur und dem Tiroler Landestheater und in Hall mit dem Klocker Museum.
український:
gestures of archiving
Андрій Достлєв, Оля Федорова, Томас Хайзе, Нікіта Кадан, Едуардо Молінарі, Ізабель Петерханс та Сімона Шьонетт, Естер Штраус, Міріам Візацкі та Клер Вафель
Кураторки: НадяАюбтаІринаКурганська
Архів — це завжди вид сховища, форма зберігання, упорядкування, структурування,пам'яті. Архіви формують наше сьогодення. Це місця знань, які закріплюютьвладні відносини і формують нашу колективну пам’ять.
…
Ідилічна долина між містами Швац і Бух (Тіроль) колисьбула місцем нацистського табору примусової праці. Люди, інтерновані туди в 1944 році, змушені були працюватина нацистську військову промисловість у жахливих умовах під землею в сусіднійшахті. Наприкінці війни ця територія була оголошена частиною французькоїокупаційної зони, а табір став табором денацифікації, названим “Орадур" назгадку про маленьке французьке село, яке було зруйноване, а його мешканці вбитітанковою дивізією СС "Das Reich" у 1944році.
Високопоставлені нацисти, багато з яких були місцевимижителями, були серед тих, кого утримували у Шваці в денацифікаційному таборіОрадур. У 1948 році Орадур перетворився на "Сент-Маргаретен" — табір для біженців, переважно з Центральної, Східної та ПівденноїЄвропи. З 1954 до 1980-х років бараки слугували житлом для бідних сімей зіШвацу та околиць. Решта бараків були знесені наприкінці 1980-х років.
Сьогодні, окрім кітчевого пейзажного тла, схожого натірольську туристичну брошуру, мало що вказує на те, що це місце має історію.2015 року в місті Швац встановили іржаво-коричневу стелу з вирізаною на нійназвою "Орадур". Те, що на стелірозмістили саме цей напис, зміщує і переносить звірства, що відбувалися тут, убільш віддалене місце, Орадур-сюр-Глан. Наш погляд спрямований на Францію, намісце жертв, а не на місце злочинців, яке розташоване тут.
"Орадур" репрезентуєбагато місць і подій у світі. Це порушує питання про те, що ми хочемо пам'ятати? Що є видимим, а що ні? Як ми переходимо відпам'яті до політичного уявлення і від уявлення до політичної дії? За що ми беремо на себе відповідальність, а точніше: за який наративісторії ми готові нести відповідальність?[1]
…
Важливим аспектом виставки "gestures of archiving" є встановлення зв'язку між мистецькою практикою та дослідженнямив міжнародному контексті, а також звернення до локальних питань, пов'язаних зкультурою пам’яті.
Запрошені художники Андрій Достлєв (Україна), Оля Федорова (Україна), Томас Хайзе (Німеччина), НікітаКадан (Україна), Едуардо Молінарі (Аргентина), Ізабель Петерханс (Швейцарія),Сімона Шьонетт (Австрія), Естер Штраус (Австрія), Міріам Візацкі (Німеччина) та Клер Вафель (Німеччина) демонструють у своїх роботахрізні підходи та методи, досліджуючи форми культури пам’яті, історії, політикита території.
Вони розповідають множинну історію з різнихсоціальних, культурних і політичних контекстів, охоплюючи спектр від місцевого Vergangenheitsbewältigung(процеспримирення з минулим), пошуківвизнання, різних диктатур у світі до нинішньої війни в Україні, і таким чиномдають уявлення про актуальні проблеми нашого сьогодення.
Ця виставка є частиною спільного проєкту "Спогади про спогади" Tiroler Landesmuseum з численнимимузеями регіону (Klangspuren Schwaz, KunstraumSchwaz, Museum der Völker, Rabalderhaus, Toni Knapp Haus, StadtarchivSchwaz, Klocker Museum in Hall), а також у місті Інсбрук, зокрема з Інститутомдизайну архітектурного факультету та Тірольським регіональним театром.
[1]Пор. Arye Wachsmuth:Tirol: Fehlendes Geschichtsbewusstsein, 19.9.2022,https://www.derstandard.at/story/2000139202165/tirol-fehlendes-geschichtsbewusstsein.
Anhören